756
Хвиля А. Буржуазно-націоналістична трибуна (о журнале «Україна») // Більшовик України. 1931. № 6. С. 53.
757
Річицький А. Проти інтервенції буржуазної науки // Там же. № 9/10. С. 40.
758
РГАСПИ. Ф. 81. Оп. 3. Д. 127. Л. 284–285.
759
ЦГАОО У. Ф. 1. Оп. 20. Д. 2260. Л. 64, 65.
760
Там же. Д. 2920. Л. 34.
761
Там же. Л. 2, 3.
762
Рубач М. Ревізія більшовіцької схеми рухомих сил і характеру революції 1905–1907 рр. // Більшовик України. 1929. № 17/18. С. 25.
763
ЦГАОО У. Ф. 1. Оп. 20. Д. 2920. Л. 9, 19–20, 21, 27.
764
Там же. Л. 11, 16.
765
Там же. Л. 21.
766
Костюк Г. Сталінізм на Україні (генеза і наслідки). Київ, 1995. С. 168–169.
767
Шаповал Ю. Україна 20–50-х років: сторінки ненаписаної історії. Київ, 1993. С. 96.
768
ЦГАОО У. Ф. 1. Оп. 20. Д. 2255. Л. 65, 66.
769
Естественно, поскольку большевики приняли «украинскую» точку зрения на историю, то их анализ не мог подняться над ее схематизмом и идеологичностью. Ни о какой оценке украинского национализма как сепаратизма и изначально антирусского «проекта» не было и речи. И все же этот анализ весьма любопытен и содержит немало интересных наблюдений и выводов.
