Владислав Русанов
Окаянный груз

Автор выражает благодарность жене Инне и дочери Анастасии за помощь и поддержку

Коли опустилися руки,

Коли потемніло в очах.

Не знаєш ти як далі бути,

На що сподіватись хоча б.

Не можеш, не віриш, не знаєш,

Не маєш куди утекти.

І кажуть чудес не буває,

Та мусиш для себе знайти!

Допоки сонце сяє,

Поки вода тече,

Надія є!

Лиха біда минає,

Просто повір у це,

Надія є!

Тобі вже нічого не треба,

Тобі вже нічого нести.

Здається, що всі проти тебе,

А, може, це ти проти них.

Не можеш позбутися болю,

Не знаєш чи прийде весна.

Ти можеш не вірити долі,

Але в тебе вірить вона-аа.

Допоки сонце сяє,

Поки вода тече,

Надія є!

Лиха біда минає,

Просто повір у це,

Надія є!

Mad Heads

Отправить